Гонки за технологіями: правила виживання

Стаття Марії Ортинської для Новое Время

2019-01-24

Часто маркетологи говорять, що все вирішує споживач. І компанії в гонитві за доларом (або гривнею) проводять дослідження, соцопитування, фокус-групи. І все щоби зрозуміти, що цьому ж споживачу потрібно. Але чи могла я років 25 тому, живучи в сім’ї, яка стояла в черзі за стаціонарним телефоном, хотіти прямокутний, легкий, стильний, бездротовий пристрій, який, крім функції зв’язку, буде виконувати ще тисячі інших? Від калькулятора, блокнота, камери до тисячі інших корисних речей.

Напевно ні. І багато компаній створюють ці «хотіння» для нас. Створюють їх і винахідники, які намагаються приборкати лінь, заробити мільйони або отримати всесвітню славу. Ну або просто врятувати світ. Технології з усіх боків впливають на те, що ми маємо й чого хочемо. А в технологій є свій світ. У ньому є і «творці», і «злодії», і «маніпулятори» (читай патентні тролі), і навіть своя мода. Ну й без держави, патентів і юристів тут не обійшлося.

У світі технологій, який розвивається шаленими темпами, компанії важливо зрозуміти, як вижити. У які розробки інвестувати? Що патентувати й чи треба? Як не порушити чужі кордони? Як співпрацювати з обміну технологіями, знаннями, правами?

Спостерігаючи за розвитком технологій, допомагаючи компаніям захищати свої технічні рішення, а іноді і відмовляючи патентувати, я сформулювала для себе правила виживання в нескінченній гонитві за технологіями.

1. Патент вторинний, основне — технологія

Можна придумати тисячу нових технічних рішень, наприклад, у сфері цифрових принтерів, і навіть запатентувати їх. Але не можна не враховувати глобальний тренд — з кожним днем ​​роль паперу в життя споживача зменшується.

Паперові книги, звісно, ще не вимерли, друкований документообіг теж існує, але все більше користувачів віддають перевагу онлайн-ЗМІ й соцмережам, аніж друкованій пресі, школярі та студенти переходять на електронні книги замість набитих рюкзаків, юристи та бухгалтери беруть активну участь у створенні нового документообігу. Такий формат вимагає нових технічних рішень — пошуку по електронних файлах, способів систематизації, зберігання, відправлення документів, і це теж технології. І, можливо, вони стануть більш затребуваними.

А можливо й ні, тому що напевно з’являться інші технології, і друковані документи стануть елітним раритетом, а електронні — застарілими.

2. Тренди потрібно аналізувати і використовувати, але не сліпо їм слідувати

Усі ми пам’ятаємо, як у наш світ увірвалися кишенькові персональні комп’ютери. Потім з’явилися планшети, яким багато експертів прогнозували активний розвиток. Але сьогодні наш компактний смартфон, у який запхали безліч функцій, усе рівно впевнено лідирує, залишаючи планшети позаду. А розумні годинники йому в цьому допомагають — не факт, що і вони знадобляться через пару років.

Стежити за розвитком технологій можна за допомогою патентів. Наприклад, регулярно проводити патентні пошуки й моніторинг. Тут важливо все: що роблять світові гіганти, нові гравці ринку, виробники суміжних галузей. Чим більше ви знаєте, там простіше аналізувати, прогнозувати, і з розумом стежити за технологіями, розвиваючи свої продукти й рішення.

3. Не все можна й потрібно патентувати

Якщо добре погуглити, то можна знайти тисячі кейсів про те, як патент допоміг заробити мільйони або навіть мільярди. На патентах заробляють усі, навіть інститути. Наприклад, Carnegie Mellon University одного разу отримав винагороду в розмірі 1,17 мільярда доларів.

Але не варто забувати, що є й чимало кейсів про те, як патент виявився всього лише марним документом. І взагалі — кожна ситуація індивідуальна. Наприклад, пристрій новий для України, але який уже рік продається на AliExpress, патентувати сенсу немає. Й обманювати себе тим, що в Україні, Польщі, Німеччині або ще якійсь країні цього поки немає, теж не варто.

А ще не все, що хочеться, можна запатентувати. Ідею, наприклад, патентувати не можна — її потрібно трансформувати в технічне рішення. Наприклад, «як не витрачати час на прибирання» — це ідея, а конструкція пилососа, який прибирає сам за розкладом — уже технічне рішення.

4. Розберіться, що патентувати

Отримати патент можна на промисловий зразок, корисну модель і винахід.

Промисловий зразок охороняє лише зовнішній вигляд об’єкта, наприклад, пилососа, мобільного телефону, таблетки або упаковки. Але якщо потрібно захистити суть самого пристрою або способу, то потрібно подавати заявку на корисну модель чи винахід.

Незважаючи на те, що корисна модель — один з улюблених інструментів патентних тролів, це не означає, що всі корисні моделі старі й непотрібні. Безперечно, у патенту на винахід є переваги: ​​він діє довше, і в інвесторів і потенційних покупців довіри до нього більше. Але оскаржити патент на нову корисну модель важче, а для деяких швидко мінливих технологій 20-річний термін дії патенту на винахід не аргумент, та і взагалі не має значення.

Важливо пам’ятати, що саме подавати на патентування. Можна пристрій, можна частину пристрою, можна систему й навіть спосіб. Патентна формула може складатися з декількох незалежних (спосіб і пристрій) або залежних пунктів. Увесь подальший захист залежить саме від формули, а значить і комерційна вартість патенту теж. Тому правильно складена формула — це велика частина роботи над патентуванням вашого рішення.

5. Язик мій, ворог мій

Якщо ви любите пости в Facebook або не можете прожити ні дня без сторіз в Instagram — це правило для вас. Звісно ж, створюючи нове технічне рішення, ви захочете поділитися ним із друзями, родичами і всім світом. До того ж, якщо ви ще пам’ятаєте радянську реальність: придумав щось нове, терміново публікуйся в «Наука і життя».

Патентна реальність інша. Винайшов — спочатку подай заявку. Адже будь-яка публікація, пост у соцмережі або продукція на виставці може зіграти злий жарт: у патентуванні відмовлять на підставі цієї ж публікації.

Так, закон передбачає пільговий період, і можна довести, що інформація була розкрита саме винахідником, і рік із цього моменту ще не пройшов. Але чи варто піддавати себе і свою розробку такому ризику заради одного поста в Facebook?

А ще, йдучи на зустріч з інвестором, пам’ятайте: підписаний NDA нехай і не 100 % гарантія, але хороший шанс довести своє авторство в разі крадіжки.

6. Кордони є в патента, але світ технологій — безмежний

Технології поширюються швидко. І поширення запатентованих пристроїв або способів обмежений лише митними правилами. І то не завжди, тому що контрафакт існував і існує. А ось світового патенту немає. Це означає, що якщо хочеш підкорити світ, як мінімум подавай заявку в США, Китаї, Південній Кореї, країнах-членах ЄС.

Але є міжнародна заявка, і незважаючи на те, що світового патенту не існує, її подача істотно спрощує життя і відкриває нові можливості. А ще скоротити витрати і витратити менше часу допомагають регіональні патентні системи — наприклад, патент Європейського патентного відомства або Євразійський патент.

7. Час має значення

Не варто думати, що сьогодні можна подати заявку в США. А потім почекати пару років, подумати, і вже подати в іншій країні. Після подачі заявки включається лічильник подачі заявок в інші країни. Потрібно вкластися в рік і податися в усі країни, які вас цікавлять.

Якщо не визначилися з країнами, шукаєте інвестора або покупця, тестуєте ринок або технічне рішення, варто подумати про подачу міжнародної заявки. Вона, як своєрідна бронь, дозволяє відтягнути подачу в інші країни з 12 до 30, а іноді і 31 місяців.

Звісно, можна закрити очі на правила, подати заявку пізніше, і патентне відомство навіть її прийме. Ви оплатите збори за подачу та експертизу — і в її процесі експерт знайде, що заявлений об’єкт не новий. У патентуванні відмовлять і збори, звісно ж, не повернуть: заявка подана, а експертиза зроблена.

8. Не патентуєш? Переконайся, що не ризикуєш

Патентувати чи ні — справа кожного, а от не порушувати чужі патентні права — важливо для всіх. Інакше можна отримати зупинку продукції на митниці, претензію, позов, і навіть відкриття кримінальної справи за порушення патентних прав.

Начебто здається, що цей пристрій виробляють усі — як він може бути запатентований? А потім виявляється, що в нього є власник патенту, який успішно виробляє або просто заробляє на видачі ліцензій. Наприклад, пристрої з USB виробляють десятки компаній, але ось у США і ЄС у компанії Nokia є патенти, що належать до стандарту USB / OTG. І що робити? Перш ніж виходити на ринок, слід провести пошук на патентну чистоту і, за необхідності, домовитися про використання патенту.

9. Патент — це товар, вмій ним розпоряджатися

Що можна робити з патентом? Насамперед, правомірно виготовляти або продавати заявлену технологію.

Крім цього, можна ще заробляти на видачі ліцензій, або на продажі майнових прав. А ще часто в компаній є запатентовані винаходи, корисні моделі, які вони вже не використовують, але можуть вигідно продати. Не варто забувати і про такий інструмент, як крос-ліцензування — тобто взаємну видачу ліцензій технологічними компаніями.

10. Не нехтуй формальностями!

Як би ви не працювали на благо свого бізнесу, технічні рішення винаходить не компанія, а людина. Й ось із винахідником у компанії можуть бути різні відносини — трудові, підряд і т. ін. У законодавстві є окремий режим службових творів: там і процедури, повідомлення, терміни подачі, погодження винагороди, і багато інших моментів.

Навіть якщо винахідник працює в штаті, з ним укладено трудовий договір, і він отримує зарплату — цього недостатньо. Та й сьогодні він працює на вас, закриває очі на недотримання процедур, а вже завтра звільняється й консультується зі своїм юристом.

Але найважливіше: у гонці за технологіями перемагає не той, у кого більше технічних рішень або патентів, а той, хто в потрібному місці в потрібний час придумав вартісну технологію. А потім ще і правильно визначив стратегію охорони, вид патенту, обсяг охорони (патентна формула — наше все), територію, і не втратив жодної формальності.


Оригінал статті Новое Время



Детальніше (зовнішнє посилання) Детальніше (зовнішнє посилання PDF)