Правильно оформлена інтелектуальна власність не просто захищає права фаундерів, а й допомагає залучити інвесторів. Ба більше, в деяких країнах, як-от США чи Китаї з великою кількістю споживачів і зацікавлених у технічних чи технологічних рішеннях інвесторів, практично неможливо «продати» інновацію, якщо вона не запатентована. Тому що її вартість приблизно в 10 разів менша за аналогічну, але запатентовану. Ніхто не хоче вкладатися у продукт, який можна швиденько скопіювати.
Насамперед варто пам'ятати, якщо компанія запатентувала розробку в Україні, права на неї захищені лише тут, в Україні. Тож перш ніж презентувати світові своє відкриття, слід його захистити патентами в тих країнах, які цікавлять. На превеликий жаль, такого поняття як «міжнародний патент» не існує. Проте є кілька способів отримати патент одразу в кількох країнах із найменшими витратами, один із них – патентування за процедурою РСТ.
Що таке РСТ?
PCT – це міжнародний Договір про патентну кооперацію (Patent Cooperation Treaty – РСТ), який передбачає оптимізовану та уніфіковану процедуру подання патентних заявок у 157 країнах. Також цією абревіатурою зазвичай називають і самі міжнародні патентні заявки, які адмініструє Всесвітня організація інтелектуальної власності (World Intellectual Property Organization, WIPO). Це дозволяє подавати заявки одразу до кількох національних відомств за принципом «єдиного вікна» та надає загальну базу для проведення міжнародного патентного пошуку.
Міжнародний захист інтелектуальної власності за процедурою РСТ передбачає реєстрацію та публікацію міжнародної заявки (міжнародна фаза патентування) та національне патентування в країнах інтересу (національна фаза). Процедура патентування через РСТ вважається найпростішою та найвигіднішою.
менеджерка з розвитку бізнесу IPSTYLE
Аби краще зрозуміти РСТ у дії, порівняємо з класичним процесом патентування. Той відбувається у два етапи. На першому – компанія або група заявників чи винахідників подає першу (базову) заявку в країні резидентства, тобто в Україні. Другий етап – протягом 12 місяців з дати подачі базової заявки подає заявки в решту країн інтересу.
Припустимо, 12-місячний строк пропущено, бо час плине швидко, а бюджети на патентування за кордоном доволі високі. Тоді стартап втрачає право заявити пріоритет, а також втрачається новизна рішення. Говорячи коротко, ми втрачаємо можливість патентування в інших країнах і залишаємося з однією патентною заявкою чи патентом, що діє лише для території України. Отже, втрачаємо перспективи залучити інвестиції та вийти на міжнародні ринки.
То що робити? Інструмент і відповідь, на диво, дуже прості – подавати заявку за процедурою РСТ.
Тобто, порівняно з класичним процесом патентування, додається проміжний етап – власне подача РСТ заявки протягом 12 місяців з дати подачі базової. Через 18 місяців від дати подання заявки (вона ж дата пріоритету) WIPO публікує попередній висновок на своєму сайті, а через 30 місяців – направляє висновок до обраних заявником національних відомств. Час на вашому боці.
Переваги РСТ
Найбільш очевидна перевага – це 2,5 роки на подачу заявок в країни інтересу порівняно з 12 місяцями за класичним процесом патентування.
Для швидкоплинних умов роботи стартапів додаткові 1,5 роки – зазвичай, дуже суттєвий час для того, щоб залучити інвестора та інвестиції на патентування, розподілити бюджет на патентування в часі та визначитися з пріоритетними територіями охорони.
Це також оптимізація бюджету, бо ми подаємо одну міжнародну заявку, за яку сплачуємо один збір, а в результаті отримуємо своєрідну «бронь» на відстрочене патентування у 157 країнах.
Разом із тим, РСТ – це розповсюджений і добре відомий інструмент, особливо в колах інвесторів, фондів та акселераторів. На 18-му місяці з дати подачі базової заявки, WIPO публікує РСТ-заявку на патент у відкритій базі PATENTSCOPE, звідки про нас дізнаються міжнародні інвестори, майбутні партнери та контрагенти. Підтвердження того, що ми дбаємо про охорону свого рішення, яке до того ж відповідає таким критеріям патентування, як світова новизна, промислова застосовність, винахідницький рівень. Тобто, з нами можна мати справу.
Коли вже ми заговорили про світову новизну, промислову придатність і винахідницький рівень варто зауважити, що кожна заявка на патент проходить перевірку на відповідність цим трьом критеріям.
Після того, як WIPO видасть за результатами пошуку звіт із попереднім висновком про патентоспроможність. Для стартапів такий звіт – це завжди джерело інформації для подальших рішень. Якщо висновок на 100% позитивний – «відчинені всі двері». Якщо є невідповідність критеріям в частині заявки – її варто відкоригувати, це зекономить бюджети при наступному процесі та дозволить уникнути небажаних запитів.
Якщо заявка повністю не відповідає критерію винахідницького рівня, щоб не ризикувати, можна просто подати заявки на патентування корисних моделей (винахідницький рівень не вимагається) в тих країнах, де це доступно.
Ще одним вагомим на етапі зростання інструментом є маркетинг. Після подачі РСТ заявки стартап отримує можливість під час комунікацій про свій продукт використовувати фразу «patent pending». Вона означає, що наразі у вас подана заявка на патентування і вона на розгляді.
З одного боку це допоможе попередити конкурентів про те, що стартап слідкує за своїм портфелем інтелектуальної власності, з іншого – знов-таки, допоможе підвищити позитивний імідж в очах клієнта, користувача, інвестора, будь-якого іншого контрагента.
Щоб отримати індивідуальну стратегію патентування вашого продукту чи технології, напишіть нам на пошту office@ipstyle.ua або в Telegram @ipstyle_innovation. Ми в IPSTYLE віримо в успіх продуктів наших клієнтів і завжди раді підтримати своєю експертизою на шляху розвитку, комерціалізації тощо.