Авторські права: примітки для програміста (частина 3)


Примітка №5. Авторство та співавторство.

Спочатку авторські права на комп’ютерну програму належать її автору. Автор — це фізична особа, творчою, інтелектуальною працею якої створено твір, в нашому випадку — програма.

Оскільки визначення творчої праці в діючому законодавстві відсутнє, то залишається відкритим питання — чи буде кодер (людина, яка пише код за детальним технічним завданням, при цьому не приймаючи самостійне рішення) автором програми. На це питання не можна дати однозначну відповідь, не вивчивши при цьому ситуацію. Головним критерієм в даному випадку буде наявність або відсутність творчості в його праці. Для того, щоб суперечливих ситуацій не виникало, краще до початку розробки програми укласти договір, в якому обговорити питання авторства, творчої праці, авторських прав.

Багато програм створюються не творчою працею однієї особи, а цілою командою. В такому випадку ми говоримо про співавторство. Авторське право на програму, створену у співавторстві, належить всім співавторам сумісно, незалежно від того чи є програма нерозривним цілим або складається з частин, кожна з яких має ще самостійне значення, наприклад, модуль, який може використовуватися самостійно.

Кожний зі співавторів зберігає за собою авторське право на створену ним частину програми, яка має самостійне значення.

Авторське право на програму, створену у співавторстві, незалежно від частин, які мають самостійне значення, належить співавторам сумісно, якщо інше не передбачено угодою між ними.

Для наочності розглянемо схему наведену нижче:
Іванов, Петров, Андрєєв розробили програму «ERP ХХХ», яка складається з 4 модулів: «Фінанси», «Логістика», «HR», «Виробництво». Модуль «HR» може використовуватися самостійно, без інших модулів.

Іванов розробив модуль «Фінанси» самостійно, Петров з Андрєєвим - «Логістика», «Виробництво», а Андрєєв самостійно — модуль «HR».

В нашому випадку Іванову, Петрову і Андрєєву сумісно належать авторські права на програму «ERP ХХХ», при цьому Андрєєву також належать права на модуль «HR».

Уважний читач може задати питання - що означає слово «сумісно»?

Законодавство не дає визначення слову «сумісно». Вважається, що якщо авторські права належать сумісно, то будь-який з авторів може використовувати програму самостійно, але передавати майнові права без згоди один одного вони не можуть.

Примітка №6. Службовий твір.

Тема службового твору є однією з найпопулярніших в авторському праві. Це пов’язано в першу чергу з тим, що більшість об’єктів авторського права, в тому числі і комп’ютерних програм, створюються за трудовим договором. Актуальною темою службовий твір є ще й тому, що в даній ситуації існують два самостійних суб’єкта — працівник та роботодавець, інтереси яких можуть бути різними.

Закон України «Про авторське право та суміжні права» оперує терміном «службовий твір», в Цивільному кодексі України використовується термін «твір, створений у зв’язку з виконанням трудового договору».

Визначемо ці два терміни.

Згідно з Законом України «Про авторське право та суміжні права» службовий твір — це твір, створений автором в порядку виконання службових обов’язків, згідно з службовим завданням або трудовим договором (контрактом) між ним та роботодавцем.

Службові обов’язки — це обов’язки працівника, визначені в трудовому договорі, посадових інструкціях, які передбачають виконання певних робіт. Наприклад, вести бухгалтерський облік, писати комп’ютерну програму, вести листування.

Службове завдання — це завдання роботодавця, в якому він доручає працівнику виконати ті чи інші обов’язки. Наприклад, службове завдання вдосконалити комп’ютерну програму з розрахунком собівартості виробництва за один з продуктів роботодавця.

Трудовий договір — це угода між працівником та власником підприємства, установи або організації (або уповноваженим ним органом) або фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи або організації (або уповноважений ним орган), або фізична особа зобов’язується сплачувати працівнику заробітну плату та забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи.

Трудовий договір може укладатися як в усній, так і в письмовій формі. Укладення трудового договору оформлюється наказом або розпорядженням власника або уповноваженими ним органом, про прийняття працівника на роботу.

Проте, навіть якщо такий наказ або розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи, трудовий договір вважається укладеним.

Отже, службовим твором буде комп’ютерна програма, створена програмістом Івановим І., який працює на підприємстві ТОВ «Пупкін і Ко». Необхідно відмітити, що службовим твором буде програма, створена програмістом, в разі відсутності наказу про прийняття його на роботу, але програміста фактично було допущено до роботи.

Розглянемо також іншу ситуацію — Іванова І., володіючи гарним знанням та навиками в програмуванні, було зараховано та допущено до роботи бугалтера. Його службові обов’язки — ведення бухгалтерського обліку. Але Іванов І., у вільний від роботи час створив комп’ютерну програму для оптимізації тих чи інших функцій підприємства. В даному випадку комп’ютерна програма не буде службовим твором.

Авторське особисте немайнове право на службовий твір належить автору. Тобто, Іванов І., який працює на підприємстві ТОВ «Пупкін і Ко», написав програму в порядку службових обов’язків. Немайнові авторські права належать Іванову І. Ці права він не може нікому передати, оскільки вони невідривно пов’язані з його особою (наприклад, право авторства).

Що стосується майнових авторських прав, то слід відмітити, що існують два нормативних акти, положення яких протирічать один одному. Так, у відповідності до Закону України «Про авторське право та суміжні права» виключне майнове право на службовий твір належить роботодавцю, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором та роботодавцем.

Згідно з Цивільним кодексом України, майнові права інтелектуальної власності (в тому числі і авторського права) на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору, належать працівнику, який створив цей об’єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, сумісно, якщо інше не передбачено договором.

Сьогодні, виходячи з судової практики та роз’яснень, застосовується норма Цивільного кодексу України, згідно з якою майнові авторські права належать сумісно, якщо інше не передбачено договором.

Звісно, бажано спочатку (перед початком написання програми) прописувати в договорі кому будуть належати майнові права. Це в інтересах як роботодавця (будуть відсутні претензії працівника в майбутньому), так і в інтересах програміста (знаючи, що права належатимуть тільки автору, можна говорити про більшу суму винагороди).

© Мария Ортинская, Рудь Юрий 2008

Если у Вас возникли вопросы относительно защиты Ваших прав
или Вы хотите заказать наши услуги - обращайтесь к нам прямо сейчас
по телефону +38 044 491 69 30 или по e-mail: office@ipstyle.net.




Якщо Вас зацікавила дана стаття, Вам також можуть бути цікавими:
Авторські права: примітки для програміста (частина 1)
Авторські права: примітки для програміста (частина 2)
Особливості реєстрації авторського права в сфері програмного забезпечення