26 ЖОВТ 2016


IP-юристи обговорили проблеми контрафакту в мережі Інтернет та шляхи їх вирішення на круглому столі INTA


20 жовтня в Києві відбувся круглий стіл Міжнародної асоціації по торговельним маркам INTA, присвячений темі "Захисту прав ІВ та питанням боротьби з контрафактом в мережі Інтернет". Формат події передбачав Policy Dialogue, метою його проведення було привернути увагу держави та громадськості до даної проблематики. Захід був організований за підтримки Державної служби ІВ України.

Директор патентно-юридичної компанії IPStyle Марія Ортинська, член комітету INTA по боротьбі з контрафактом (ACC Committee), виступила модератором круглого столу. "Інтернет - найлегший шлях поширення контрафакту, і питання боротьби з контрафактом в Інтернеті вимагають обговорення і негайного вирішення," - зазначила Марія Ортинська. Зі вступним словом виступила в.о. Державної служби інтелектуальної власності Антоніна Малиш і Богдан Падучак, заступник директора департаменту розвитку інновацій та ІВ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. "ДСІВ не приймає прямої участі в захисті прав інтелектуальної власності. Однак, будучи службою, яка відповідальна за питання надання правової охорони на об'єкти права ІВ, ми готові виступати майданчиком для обговорення проблем у сфері ІВ та пошуку шляхів їх вирішення ", - сказала Антоніна Малиш. У свою чергу, Богдан Падучак поділився актуальною інформацією про роботу над законопроектами у сфері права ІВ. Так, Закон про державну підтримку кінематографії України зараз знаходиться на підписанні у Президента. Можливо, після підписання Закону не всі будуть повністю задоволені запропонованими новаціями в частині захисту прав інтелектуальної власності в мережі Інтернет, і одна з причин - відсутність норм щодо обмежень у сфері торговельних марок. Однак підписання - тільки перший крок, і після вступу закону в силу можна буде вносити зміни, в тому числі і в частині торговельних марок ", - розповів Богдан Падучак.

​Однією з найбільш спірних і обговорюваних тем круглого столу стали ідентифікація порушника в Інтернеті і обмежений доступ до бази даних реєстрантів. Розглядалися питання розкриття інформації про фізичних осіб реєстратором та залучення його в якості відповідача. "Розкриття інформації про фіз особу є порушенням конституційних норм, - зазначила Олена Сказко, юрист групи компаній "Інтернет Інвест". Іншу позицію висловив адвокат патентно-юридичної агенції "Дубинський і Ошарова" Ярослав Огнев'юк. "Питання Інтернету в Україні недостатньо врегульовані. Внесення в правила в зоні доменних імен норм щодо автоматичного блокування сайту при подачі судового позову і передбачення гарантованого обов'язку реєстратора виконати рішення суду, позбавлять від необхідності залучення реєстратора в якості відповідача", - зазначив Ярослав Огнев'юк. Спеціалістом Науково-дослідного інституту ІВ НАПрН України Костянтином Зеровим було відзначено, що, на відміну від Європейської практики, в Україні не передбачена можливість судових заборон проти інтернет-провайдерів щодо блокування сайтів. Крім того, в Україні відсутній ефективний механізм притягнення до відповідальності кінцевого користувача, який в більшості випадків і є порушником. В ході дискусії говорили і про необхідність внесення норм, що не тільки сприяють розкриттю інформації, але і встановлюють перешкоди її отримання для захисту прав інтелектуальної власності.

Сприяти ефективній боротьбі з контрафактом має і вступ в силу ЗУ "Про адвокатуру", який передбачає можливість верифікованого доступу і отримання інформації адвокатами з баз даних в інтересах клієнтів. "Взаємодія з операторами електронної комерції, створення меморандумів про недопущення обігу контрафактних товарів може стимулювати вирішення питання. Проблема повинна бути вирішена не тільки на законодавчому рівні, а й шляхом ведення діалогу з учасниками ринку", - зазначила старший юрист АО "Arzinger" Катерина Олійник.

Дискусійними виявилися і питання допустимості та забезпечення доказів у справах щодо контрафакту в Інтернеті. Учасники обговорювали, якою має бути фіксація веб-сторінки: чи достатньо просто скриншоту, чи може протокол огляду веб-сторінки нотаріусом забезпечувати достовірність поданих доказів і чи потрібна імплементація таких норм в Україні. Було відзначено, що створення експертної установи, яка б оперативно здійснювала фіксацію доказів, могло б вирішити проблему. Суддя господарського суду міста Києва Оксана Блажівська підкреслила, що в справах щодо боротьби з контрафактом в Інтернеті важлива швидкість реагування. Також говорили і про притягнення до кримінальної відповідальності щодо порушень в сфері права ІВ. Учасники прийшли до висновку, що одним з головних недоліків українського кримінального законодавства є відсутність норм, які передбачали б серйозні наслідки для порушника. На думку Сергія Лебідя, генерального директора Intellect Group Ukraine, мова йде не тільки про економічні витрати, але й про загрозу для життя у зв'язку з поширенням контрафакту.

​Про боротьбу з поширенням контрафакту говорили і Олексій Гашицький, начальник відділення захисту прав ІВ та експортного контролю Державної фіскальної служби України і Державний уповноважений АМКУ Марія Процишен. Марія Процишен розповіла про можливості захисту прав ІВ при зверненні в АМКУ у випадках недобросовісної конкуренції, а Олексій Гашицький - про складність довести комерційне використання контрафактного продукту.

В ході дискусії учасники дійшли висновку, що проблема контрафакту в Інтернеті - не тільки проблема законодавчого регулювання, а й вміння ведення діалогу учасниками ринку, свідомості кожного користувача. Тільки підвищивши свідомість споживача і рівень культури в сфері прав інтелектуальної власності можна ефективно боротися з цією проблемою.

Міжнародна асоціація по торговим маркам (International Trademark Association, INTA) - глобальна асоціація власників торгових марок і IP спеціалістів, створена для підтримки торгових марок і пов'язаних з ними прав ІВ з метою захисту прав споживачів і сприянню ефективній та справедливій торгівлі. Одним із стратегічних напрямків діяльності Міжнародної Асоціації по торговим маркам є боротьба з поширенням онлайн контрафакту і інших порушень, що є загрозою цілісності торгових марок і брендів, які вони представляють.