У Верховній Раді зареєстрували одразу два законопроєкти щодо прав інтелектуальної власності на об’єкти, створені військовослужбовцями під час проходження служби. Ірина Ортинська, керівниця Практики управління інноваціями в патентно-юридичній компанії IPSTYLE, розповіла бізнес-медіа Mind.ua, які саме зміни передбачають ці законодавчі ініціативи.
Обидва законопроєкти – "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо майнових прав інтелектуальної власності на об’єкти, створені у зв’язку із проходженням військової служби" та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо прав інтелектуальної власності на об’єкти, створені у зв’язку із проходженням військової служби" – спрямовані на те, щоб врегулювати розподіл прав інтелектуальної власності на об'єкти, що створюються військовослужбовцями під час проходження військової служби. Питання наразі вельми актуальне для сектору безпеки і оборони, адже йдеться про інноваційні розробки, які посилюють армію, оборонну здатність країни, захист цивільних тощо.
Ірина Ортинська зазначила, що у Збройних силах України функціонують наукові, науково-дослідні інститути, інші спеціалізовані підрозділи, які ведуть винахідницьку роботу, вдосконалюють наявні зразки. Дійсно, результатами такої діяльності є винаходи та корисні моделі. Проте на сьогодні правова природа військової служби не дозволяє поширити на військовослужбовців норми Цивільного кодексу України в частині прав інтелектуальної власності на створені ними об’єкти. Навіть якщо їхнє створення передбачено посадовими інструкціями чи відповідними службовими завданнями.
У разі ухвалення законів особисті немайнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням службових обов’язків під час проходження військової служби, належатимуть військовослужбовцям, які їх створили. За ними залишатиметься авторство та грошова винагорода – її розмір і порядок виплати встановлює уряд.
Тоді як майнові права набуватиме держава в особі Міністерства оборони або іншого органу, де особа проходить військову службу. Це може бути Служба безпеки України, Управління державної охорони, Державна прикордонна служба, Держспецзв’язку та інші. Отже, вони розпоряджатимуться об’єктом, ухвалюватимуть рішення щодо ліцензування, дозволятимуть використання іншим чи, навпаки, заборонятимуть таке використання.
Окрім того, законодавці хочуть усунути перешкоди для масштабування технологічних рішень завдяки чітким повноваженням на видачу ліцензій, а також внести зміни до Закону "Про оборонні закупівлі" для уточнення вимог до державного контракту (договору) з оборонних закупівель у випадках, коли майнові права на об’єкти належать виконавцю державного контракту.
Законодавець наполягає, що в державному контракті має бути чітко прописано, на яких умовах держава як замовник може користуватися цією інтелектуальною власністю. Це може бути ліцензія, передача прав, обмеження щодо копіювання чи розповсюдження і т.д. Мета зрозуміла – уникнути спорів і забезпечити, що держава не залишиться "без доступу" до потрібної технології, яку вона вже профінансувала.
Більше про ці законодавчі зміни та розподіл прав на об’єкти інтелектуальної власності для безпеки і оборони – читайте в open mind матеріалі Ірини Ортинської "Винахід на військовій службі, або Як держава хоче розподілити права на об’єкти інтелектуальної власності для безпеки і оборони".