Ви можете зустріти різні формулювання назви цього договору, як-от про передачу, передання, відчуження, продаж прав. Іноді відповідні положення такого договору можуть бути частиною іншого договору. Але суть одна – йдеться саме про безповоротне передання прав, не про надання у тимчасове користування абощо.
Чому важливо про нього поговорити?
Знати про сутність і нюанси цього виду договору важливо кожному, хто може розпоряджатись майновими правами інтелектуальної власності (ІВ). Це стосується тих, хто створив якийсь об’єкт ІВ самотужки, або бізнесів, працівники якого створюють ІВ за завданням, або осіб, які отримали права від інших шляхом підписання угод чи у спадок тощо.
Об’єктами такого договору можуть бути різні їх види у світі інтелектуальної власності, одними з найбільш популярних є об’єкти авторського права. Будь-який об’єкт авторського права належить його автору (авторам) з моменту створення, без дотримання жодних формальностей, як-от реєстрація прав. Це може бути картина, текст пісні, програмний код, фотографія, музика, креслення – перелік буде нескінченним, але найголовніше – це має бути оригінальний твір, що має виражену у матеріальному світі форму, тобто не просто крута ідея, яка поки живе лише в голові.
Щоб належним чином передати права від автора, треба укласти договір, що враховуватиме відповідні вимоги закону, специфіку відносин та самого об’єкту ІВ.
А які є ризики, якщо неналежно поставитись до питання укладення такого договору?
Наприклад, часто-густо бізнес може укласти класичний договір про надання послуг, вважаючи, що цим він покриває всі нюанси співпраці. Але якщо результатом такої співпраці стає створення об’єкту ІВ, то наслідком невключення істотних умов договору про передання прав може стати те, що майнові права інтелектуальної власності в дійсності так і не переходять до бізнесу. Отже, бізнес втрачає можливість розпоряджатись цим об’єктом на власний розсуд, не може видавати ліцензії чи передавати права третім сторонам, не може подавати заявки на реєстрацію прав до відомства, не може вживати заходи із захисту прав, не може продемонструвати потенційним інвесторам ланцюжок отримання прав тощо. Звучить сумно, бо блокує розвиток проєктів і процесів, відлякує потенційних спонсорів та інвесторів. Саме тому ми говоримо про те, як це важливо.
На що треба зважати перед укладенням такого договору?
- Предметом договору про передання майнових прав не можуть бути об’єкти і майнові права, яких не існувало на момент укладання договору (для цього існують інші, як-от договір про створення за замовленням).
- Однією стороною договору може бути особа, якій належать майнові права ІВ на певний об’єкт: творець, автор, винахідник або ж інша юридична чи фізична особа, яка набула такі права. Іншою стороною є фізична або юридична особа, до якої переходять відповідні майнові права ІВ.
- За договором можна передати всі або частину майнових прав, але у випадку часткового передання прав, майнові права не зазначені в договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані взагалі.
- До набувача прав переходять не лише права, а й обов’язки щодо об’єкта договору.
- Укладення договору про передання майнових прав ІВ не впливає на вже укладені раніше ліцензійні договори (тобто вони автоматично не припиняються). Тому особа, що передає права, має попередити правонаступника про такі ліцензійні та інші можливі "скелети в шафі" або ж дати гарантію/запевнення того, що всі або частина прав не були передані чи надані жодній іншій особі.
- Строк дії у договорі про передання майнових прав інтелектуальної власності зазвичай не зазначається, оскільки його ідеєю є безповоротне відчуження. Водночас, враховуючи особливості деяких об'єктів ІВ, строк дії прав на які може бути обмежений їх природою (як-от у сфері авторського права чи суміжних прав, строк охорони традиційно дорівнює життю автора + 70 років після його смерті), так само відповідний договір не може вийти за ці межі.
- Умови договору про передання майнових прав інтелектуальної власності, що погіршують становище креатора відповідного об’єкта або його спадкоємців чи обмежують право креатора на створення інших об’єктів, є нікчемними, тобто не працюють. Не можна заборонити, до прикладу, програмісту, писати програми через страх, що він створить щось краще, ніж те, що вже передав вам.
- Майнові права ІВ переходять до набувача за договором про передання майнових прав з моменту його укладення, але в самому договорі сторони можуть домовитись і про інше (виключення – договори, що підлягають державній реєстрації).
- Договір може бути оплатним (з винагородою у формі разового платежу або періодичних відрахувань) або безоплатним.
- Договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний обома сторонами.
Чому типовий шаблон з мережі – це погана ідея?
Як не існує універсального бізнес-рішення, яке підійшло б усім, так і універсального договору про передачу майнових прав ІВ. Його структура залежить від багатьох факторів: особливостей відносин сторін, сфери, специфіки об’єкта ІВ, обставин, що передували укладенню, застосовного права тощо.
Для уникнення спорів, різного тлумачення положень договору у майбутньому, важливо уважно та детально викласти всі істотні положення договору (звісно, якщо ви зацікавлені в уникненні конфліктів, але ми слухаємо і не засуджуємо).
Ми в IPSTYLE з радістю вам з цим допоможемо і запропонуємо, наприклад, такі опції:
- створити договір про передачу майнових прав інтелектуальної власності з нуля спеціально під ваш проєкт;
- вичитати та за потреби доопрацювати ваш договір про передання;
- розробити механізм передачі прав для більш комплексних ситуацій (наприклад, в умовах передачі прав у кілька етапів) і підготувати всі необхідні для цього документи та зручні інструкції для вас.
Авторка: Марія Кузьменко, IP юристка IPSTYLE