Наразі в Єдиному держреєстрі судових рішень є лише одна судова справа про визнання промислових зразків недійсними - за оновленим законодавством України до вимог ЄС. І цю справу виграла наша команда з Оксаною Падох, старшою IP-юристкою Практики захисту прав IPSTYLE. Цей кейс також актуальний у контексті боротьби з патентним тролінгом і зловживаннями недобросовісними особами правами на промислові зразки, які не є новими. Тож підготувала і для юристів, і для представників бізнесів матеріал, що містить ретельний аналіз та поради - його опубліковано на порталі ЮРЛІГА.
Річ у тім, що ані українське законодавство, ані судова практика не містять чіткого тлумачення норм, імплементованих на узгодження із правом Євросоюзу. Зокрема, каменем спотикання є “доведення промислового зразка до загального відома”, що є обов'язковою умовою при встановленні чи спростуванні новизни та індивідуального характеру промислового зразка. Оксана Падох проаналізувала це поняття, спираючись на нормативно-правову базу та судову практику ЄС.
Візьміть до уваги, що Верховний Суд України врахував кілька важливих аспектів доведення промислового зразка до загального відома. По-перше, більш ранній зразок може бути доведений до загального відома кількома альтернативними способами будь-де у світі, адже новизна промислового зразка є екстериторіальною. Водночас доведення до загального відома в результаті державної реєстрації не обмежується такою реєстрацією в Україні, а може підтверджуватись і наявністю реєстрацій промислових зразків в інших країнах.
Окрім того, при доведенні події розкриття важливо встановити факт загальнодоступності таких відомостей для спеціалізованих кіл у відповідному секторі в Україні, а не факт їх обізнаності про такі події.
“Звісно, згадане рішення не охоплює (і не може охопити) всі нюанси, викладені в Інструкції ЄС, CDR та рішеннях CJEU. Але важливо, що станом на сьогодні судова практика України відповідає правилам, що діють в ЄС”, - резюмує Оксана Падох.