За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності визначеним способом (способами) протягом певного строку на певній території. Зверніть увагу: саме надає дозвіл, а не передає (відчужує) права (ці два види розпоряджання правами часто плутають). Ліцензія — тимчасовий дозвіл, що зазвичай супроводжується низкою обмежень, наприклад, щодо території, способів використання, оплати тощо.
Уявімо, що ви написали книгу, яку хочете показати читачам за допомогою відомого видавництва. Для цієї мети ви можете укласти із видавництвом ліцензійний договір, за яким, наприклад, виставити такі ключові параметри (презюмуємо, що видавництво також прийняло їх):
- надані видавництву права на книгу включають право розповсюджувати примірники, перекладати на англійську мову та рекламувати, а решта — тільки з дозволу автора;
- ці права видавництво може застосовувати тільки на території України та Британії;
- строк дії прав становить 1 рік;
- та інше.
Так, видавництво зможе використовувати твір на визначених договором умовах, але не більше цього. Комплекс майнових прав інтелектуальної власності все одно залишається у власності автора.
Види ліцензій
Існує три основні види ліцензій: виключна, невиключна та одинична. Розглянемо їх на прикладах.
Розробник написав код для програми, який хоче дати використовувати gamedev студії за ліцензією. Для цього він може обрати одну з таких ліцензій:
- виключна: використовувати код зможе тільки студія (часто називають "ексклюзивна");
- невиключна: використовувати код зможе розробник, студія та будь-хто інший, кому розробник ще захоче надати таке право (наприклад, видати декілька таких ліцензій одночасно);
- одинична: використовувати код зможуть тільки розробник та студія (одинична, бо один ліцензіат).
Що може бути об'єктом ліцензійного договору?
Будь-який об'єкт інтелектуальної власності: торговельна марка, твір (авторське право), дизайн (промисловий зразок), винахід, корисна модель. Виключення — наукові відкриття та географічні зазначення.
Окремі об’єкти вимагають враховувати деякі особливості, з чим вам зможе допомогти експерт у сфері права інтелектуальної власності. Наприклад, якщо надається дозвіл на використання торговельної марки, то договір обов’язково повинен містити таку умову: якість товарів і послуг, виготовлених чи наданих за ліцензійним договором не буде нижчою якості товарів і послуг власника свідоцтва на ТМ і він здійснюватиме контроль за виконанням цієї умови.
Ще один приклад ліцензійного використання, який ви точно бачили — використання ТМ, персонажів, фрагментів з відомих мультиків, ігор чи фільмів на лінійках одягу інших, не менш відомих брендів. До прикладу, на вебсайті Zara можна знайти такі ліцензійні колаборації: Garfield, Brawl Stars, Minecraft, The Simpsons та ін. Без ліцензії такі лінійки від Zara були б швидко "знесені" юридичним відділом перелічених брендів.
Нюанси укладення
Ліцензійний договір обов’язково повинен мати письмову (електронну) форму — рукостискання чи лайк в месенджері не підтвердить взаємної згоди сторін на умови. Нотаріальне засвідчення не є обов’язковим, як і державна реєстрація, але може мати місце, якщо цього бажає принаймні одна зі сторін.
Також у договорі можна визначити зручний варіант оплати за надані права: у формі паушального платежу (разового) або роялті (регулярних платежів за визначені періоди).
Отже, ліцензійний договір — це про масштабування бізнесу, збільшення доходів від використання об'єктів інтелектуальної власності, іноді про популяризацію продукту, але з можливістю встановлювати комфортні для сторін умови.
Також можна зустріти багато прикладів "публічних" ліцензій у мережі. Вони розраховані на необмежене коло ліцензіатів, але їхні умови не є предметом переговорів, є лише вибір: погодитись чи ні. Найбільш часто можна зустріти такі ліцензії щодо програмного забезпечення.
Спеціалісти IPSTYLE допоможуть сконструювати ліцензійний договір під ваш унікальний запит так, щоб він став ідеальним пазлом вашої бізнес-мапи і не порушував вимоги законодавства.