Важливість охорони нових сортів рослин


Нові сорти рослин з високою врожайністю, поліпшеною якістю або кращою стійкістю до шкідників і хвороб здатні значно збільшити продуктивність і якість продукції в сільському господарстві, садівництві та лісовому господарстві. Наприклад, рослинництво посприяло майже половині потрійного збільшення врожайності пшениці в США, досягнутої протягом останніх 50 років.

Крім того, середній урожай рису у Південній та Південно-Східної Азії майже подвоївся у 1964-1966 роках, тобто в такий період, коли впроваджували перші сучасні високоврожайні сорти. Історично успіхи виведення нових сортів закладалися в установах з державним фінансуванням, але проте, у багатьох країнах необхідне фінансування було відсутнє або було незначним, внаслідок чого основний опорою досліджень ставали приватні компанії.

Виведення нових сортів рослин вимагає істотних інвестицій в області спостереження, роботи, матеріальних ресурсів і грошей, та може тривати багато років (10-15 для більшості видів рослин). Проте один раз запущений в обіг, новий сорт в більшості випадків може легко репродукувати інші, позбавляючи тим виробника нового сорту можливості отримати вигоду зі зроблених ним інвестицій.

Без ефективної системи охорони сортів рослин селекційна робота зводилася б до програм, фінансованих державою або обмежувалася б виведенням сортів, які не можна відтворити зі зібраних традиційним способом насіння.

Система охорони сортів рослин (що є одним з об'єктів інтелектуальної власності), в тому вигляді, в якому вона передбачена Міжнародною конвенцію з охорони нових сортів рослин (Конвенція UPOV), дає виробнику нового сорту (в більшості випадків передовим фермерам) виключні права на використання свого сорту і заохочує його до нового вкладення грошей для виведення нових сортів, тим самим сприяючи розвитку сільського господарства, садівництва та лісового господарства.

Більш того, система охорони сортів рослин UPOV включає важливе положення, за яким всі інші селекціонери звільняються від обов'язків перед селекціонером, який створив певний новий сорт під час використання останнього з метою отримання нових сортів - за деякими винятками.

Це унікальне положення сприяє співдружньому просуванню вперед при створенні нових сортів рослин, ґрунтуючись на сукупному прогресі, досягнутого усіма селекціонерами.

Іншою важливою рисою Конвенції UPOV є так звана «фермерська привілея», відповідно до якої фермери можуть зберегти зібраний матеріал сортів, що охороняються, для розмноження на власних ділянках за умови, що дотримуються законні інтереси певних селекціонерів.

Читайте такоже про критерії придатності сорту рослин для набуття прав інтелектуальної власності
Якщо Вас зацікавило питання патентування сортів рослин, детальніше можете дізнатись далі .
Про судову практику в галузі порушення прав на сорти рослин читайте далі