16 ЛИСТ 2017


Зміни в умовах регулювання сфери интелектуальної власності в Україні після набуття чинності Угоди про асоціацію з ЄС: звіт з Конференції

14 листопада 2017 року у Києві пройшла міжнародна конференція “Набуття чинності Угоди про асоціацію з ЄС — готовність україни та перші підсумки”, організована спільно Комітетом Асоціації адвокатів України з інтелектуальної власності, Київським національним університетом ім. Т. Шевченка та Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності НАПрН України.

1 вересня 2017 року набула чинності в силу Угода про асоціацію України з Європейським союзом. В тому числі, Україна взяла на себе певні зобов'язання в сфері інтелектуальної власності.

Не дивлячись на те, що Україна мала достатньо часу через тривалий процес ратифікації з боку усіх держав-членів ЄС, значна частина національного
законодавства й досі залишається не приведеною у відповідність до норм Угоди. Суттєвих змін мають зазнати багато сфер суспільного життя, у тому числі й сфера інтелектуальної власності.

Для того, аби розібратися, як мають реалізовуватися положення Угоди про асоціацію, яким чином віднині мають регулюватися відносини у сфері правової охорони й захисту прав інтелектуальної власності, яке бачення органів державної влади, зокрема, які зміни до спеціального законодавства пропонує МЕРТ України у цьому світлі, було вирішено провести тематичну професійну зустріч для висвітлення усіх важливих змін та дискусії стосовно покращення умов регулювання галузі у зв’язку з запровадженням багатьох новел.

Конференція розпочалася з “міжнародної” сесії: про свій унікальний досвід розповіли представники сфери інтелектуальної власності з країн «Східного партнерства» — Грузії та Молдови, в яких аналогічні угоди про асоціацію з ЄС запрацювали раніше, ніж в Україні (з літа 2016 року). Єлена Асєєва, патентний повірений компанії BrevetMarcService (Кишинів, Молдова) та Іраклій Гвілія, старший юрист BLC Law Office (Тбілісі, Грузія) познайомили гостей конференції з тим, як законодавчо урегульовані відносини у сфері захисту прав на ІВ в їх країнах. І, чим не може похвалитися Україна, жодних складнощів з імплементацією норм Угоди з ЄС у їх країн не виникло — відповідні положення були внесені до національних законодавств ще до набуття чинності Угод.

А з 1 листопада 2015 року у Молдові набула чинності Угода про валідації європейських патентів. Такі патенти можуть бути валідацію на території Молдови, якщо заявки на них були подані в Європейське патентне відомство після цієї дати. 

Леонхард Райс, доктор юридичних наук, професор, власник адвокатської фірми «Доктор Леонхард Райс» (Відень, Австрія) розповів про про загальні підходи ЄС до регулювання охорони об’єктів ІВ та підкреслив, що міжнародна гармонізація законодавства є незворотнім процесом у зв'язку з ростом світового ринку.

Інна Шатова, заступник начальника управління промислової власності, начальник відділу права промислової власності Мінекономрозвитку, як фахівець, який брав участь у підготовці тексту про асоціацію від України розділу про інтелектуальну власність, долучилася до розмови у частині захисту географічних зазначень — відносно яких назв країн ЄС зобов’язання на себе взяла Україна, і скільки навпаки.

Модератором цієї сесії виступила Марія Ортинська, голова Комітету ААУ з інтелектуальної власності, керуючий партнер патентно-юридичної компанії IPStyle.

Після обідньої перерви розпочала роботу друга сесії, під модераторством Олени Орлюк, директору НДІ інтелектуальної власності НАПрН України, зав. кафедрою інтелектуальної власності КНУ ім. Т. Шевченка.

Ірина Березовська, науковий співробітник НДЧ, кафедра порівняльного і європейського права Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка, у своїй доповіді розглянула Угоду про асоціацію з ЄС як правову основу європеїзації українського законодавства та зупинилася на економічних розділах Угоди та зобов’язаннях України.

З витягами із преюдиціальних рішень Європейського Суду Справедливості (CJEU) щодо тлумачень положень Директив Європейського Союзу у справах стосовно охорони та захисту прав інтелектуальної власності познайомив Костянтин Зеров, асистент кафедри ІВ юридичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка, консультант Директору НДІ ІВ НАПрН України у сфері інформаційних технологій.

Микола Потоцький, начальник відділу організації захисту прав та розгляду звернень ДП “Укрпатент”, у своїй доповіді “Еволюція охорони і захисту права ІВ в контексті Угоди про асоціацію з ЄС” зупинився на конкретних прикладах змін у регулюванні сфери охорони об’єктів ІВ після набуття чинності Угоди та особливу увагу приділив питанню патентів та промислових зразків, адже найбільше конфліктних ситуацій через негармонізоване українське законодавство виникне саме у цій галузі.

У третій сесії Інна Шатова, Марія Ортинська, Олена Орлюк та Оксана Гумега, суддя Господарського суду м. Києва, більш детально зупинилися на окремих об’єктах ІВ та змін у їхній правовій охороні.

​Головна проблема - це те, що Україна, підписавши угоду, що не підготувалася до вступу в силу Угоди про Асоціацію. Найбільш правильним був би підхід, коли до вступу в силу Угоди були прийняті відповідні нормативно-правові акти, уніфікує національне законодавство до положень Угоди. Але, цього не сталося. І можливі три позиції з даного питання:

​1) оскільки Угоду про Асоціацію ратифіковано, то згідно вітчизняного законодавства, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України — застосовуються правила міжнародного договору;
2) деякі норми - норми прямої дії, а деякі - вимагають імплементації в національне законодавство;
3) необхідна імплементація в національне законодавство.

​“Вочевидь, законодавчі прогалини доведеться заповнювати судовою практикою. При цьому в ІР-суді, що має невдовзі бути створений в Україні, працюватиме лише 21 суддя (4 колегії по 3 судді – як перша інстанція й 3 колегії по 3 судді – як апеляційна). Якщо ж цьому суду доведеться займатись ще й справами, пов’язаними із набуттям чинності угодою, може трапитись колапс”, - підкреслила Олена Орлюк.

“Ідея проведення такого заходу з’явилася ще влітку, після ратифікації Нідерландами Угоги про асоціацію Україна-ЄС, коли ми нарешті отримали дати повноцінного набуття чинності цього документу. Три роки що були у України для гармонізації свого законодавства з европейськими нормами, минули, а всі необхідні документи так і не були прийняті. І, щоб не отримати лавини судових спорів, треба якомога швидше приймати відповідні закони та підзаконні акти. Тим більше, що частина законів вже підготовлена МЕРТ України, до роботи над якими біли залучені европейськи експерти. Таким чином, хочу підтримати заклик, що зараз перед всією професійною спільнотою стоїть завдання зробити все можливе, щоб ці документи були прийняті”, - відзначила за результатами обговорення Марія Ортинська.